Історії Стиль життя Липень 14, 2013

Наш намет налаштований на дощ

Привіт, я звичайнісінький намет і я ненавиджу сидіти вдома. Правду кажучи, мене витягують з балкону не так вже й часто – зазвичай, влітку чи влітку, або ще деколи влітку. Цього тижня мене знов розкладали і це було просто прекрасно. Як і всі порядні намети, я люблю точність. Тож почнемо спочатку.
Планування – ознака того, що подорож вдасться. Так думаю я. Проте не мій власник і його друзі. Зустрівшись за день до подорожі, вони пришиблено волочились по парку і їли морозиво замість того, щоб детально розплановувати кожну хвилиночку нашого перебування не вдома.
 
Все ж, не зважаючи на певну розхлябаність моїх тимчасових мешканців, у четвер 11 липня ми опинились в Тернопільській області. Відданий житель села Вербки, тобто друг моїх наметирантів Петя, міцно всіх обійняв і провів невеличку екскурсію по своїх угіддях. Тож поки ми з Блакитним (Блакитний – це мій вірний дружбан. Ми собі любимо десь разом розкластись, залитись дощем і побалакати)… Так ось, поки ми з Блакитним лежали собі тихо в багажнику, люди займались всякими дурницями.
Назар, мій справжній власник, відчув неймовірне натхнення і почав ловити коників-стрибунців.
P7119657

Таня бігала туди-сюди, всіх діставала, ходила по воду, каталась на конику.

P71197241
А потім втомлено розсілась на дивані і не вставала звідти, аж доки малих волоцюг не покликали до столу.
P7119708
До речі, про їжу. Я потім чув, як всі говорили, що Петя і його батьки дуже смачно всіх нагодували  і взагалі, що вони супер-пупер класні.
111
1
Ще в машині я чув, як телефони один за одним вибухали мелодіями. Всім телефонували мама/тато/бабуся/тітонька і налякано розповідали про те, який у Франківську страшний дощ. Описували якісь жахливі наслідки – зламані дерева, побиті машини, залиті балкони. Не знаю, чи то все правда, але члени моєї компанії лише сумно стенули плечима, сподіваючись, що гроза обійде їх стороною.
P71196631Смачно попоївши, всі почали нарешті збиратись. Я втішено засовгався – неймовірно хотілось побачити Дністровський каньйон. Найбільш розсудливі із моєї компанії все ж сумнівались чи нам варто їхати далі. Казали, що точно буде гроза і ми всі промокнемо до нитки. Відтягували час виїзду.
Макс грався у медсестру. Петя допомагав батькам. Назар приховував подарунок Петру в честь 12 липня. Гра у бадмінтон, огляд саду, гойдання, пожирання цукерок – вони розважались як могли.
P7119719
P7119720
P7119697
А потім ми врешті рушили. Розділились на дві групки. Я охороняв дівчат, які поїхали до Дністра на старенькій Ниві. І скажу вам, що ця поїздка була потрясною. Направду, мене так ще ніколи не трусило. Прекрасні горби Тернопільщини з її вузькими доріжками через ліс, болотистими проїздами, гігантськими комарами і прекрасним виглядом через запилюжене віконечко Ниви назавжди залишаться у моєму серці.
P7119739
Макс каже машині “Бувай”. Хлопці обирають важчий шлях до мети – пішки через ліс.
Дністер дуже гарний. Там багато рибалок – вони всі повертаються додому не з порожніми руками. Вона буває чиста і не дуже. Купатись можна і водночас ні. Треба бути надзвичайно обережним і лізти у воду лише там, де мілко. Не хочу здатись нудним наметом, але у воді багато ям. Ось ви заходите і вода по пояс. Ступаєте крок – покриває з головою.
А потім ринув дощ. І всі нарешті згадали про мене. Рекорд швидкості розкладання). Лило, як з відра. Небо присмачувало наше перебування на Дністрі сліпучими спалахами блискавки і громом, від якого лише мені не ставало страшно (я став безстрашним, ночуючи біля моря в Криму під час грози – тоді мені порвало тент і ледь не знесло у воду)
 
 
 
collage
Наступний ранок почався муканням корів. Сільські мешканці – надзвичайно приємні люди. Вони мило розпитували нас про поїздку, радили щось хороше (одягнутись тепліше, взяти вудочки) і відганяли від мене корів, які час від часу пробували пожувати тент.
Не хочу описувати детально чим моя компанія займалась весь день. Скажу лиш, що варто частіше витягуватись на природу. Бо це круто.
Дякую за те, що нарешті мене розклали.
P.S. Поки Таня спала, я їй все шепотів на вушко.
З повагою і шануванням, ваш відданий Намет.
 
P.P.S. Слухайте цього юнака:
P7119667

You Might Also Like

2 Comments

  • Nazar Khoma Липень 15, 2013 at 16:21

    клас xDDD

  • Петько Степуляк Серпень 11, 2013 at 17:14

    Круто так…блог взалалі круто ведеш!!!

  • Leave a Reply