Завчати дати, складаючи пазл: 1596 – Берестейська унія, 1569 – Люблінська унія. Люблінська унія поєднала Польське Королівство та Велике князівство Литовське у єдину державу – Річ Посполиту. А Люблін вдало переплів історію та культуру, перетворивши місто у туристичний центр і (принаймі поки що) мою улюблену польську місцину.
Люблінський котик сидить біля вікна. Він знає місто, як свої чотири лапи.
Маленький чорний песик охороняє провулок. Йому відомо мільйон історій про найпотаємніші закутки польського міста на букву Л.
Чорний песик не посміхаться, визираючи з балкону, бо він знає такі історії, що нам і приснитись не могли.
Я не такий досвідчений оповідач, як вищезгадані пухнасті, тож опишу не місця, а враження.
Люблін історичний, архітектурний, культурний.
 |
| Люблінський замок вдало поєднує 2 функції: вміщує у собі музей і нагадує Барта Сімпсона) |
У такому місті можна з головою поринути у старовину. Головне – не загубитись серед черепичних дахів, потертої бруківки, різнокольорових будиночків і вдало підібраних вивісок.
Люблін – побожний. На дверях церкви оголошення: “Не заважай тому, хто говорить з Богом”.
Або ж риторичне запитання: “А що, якщо Бог є?”.
Люблін творчий. Чого варта лише вивіска, що прикрашає прохід до театру ім. Ганса Крістіана Андерсена.
Люблін новомодний і різнобарвний.
Гуру туризму назвали Люблін “city of inspiration” – тобто, містом, яке надихає. І це справді так. Люблін надихає на створення чогось нового, вдале збереження давнього і неспокійні подорожі спокійними містами.
Зберігайте мир і спокій у ваших серцях. Вдалого червня)
1 Comment
круть