Стиль життя Березень 8, 2015

Колекціонер

Весна вже переступила поріг. З однієї сторони тішусь, що скоро стане тепліше і краще. А з іншої – весна підганяє всі незавершені роботи. Згадка про те, що “треба негайно робити диплом” міцно засіла у голові. Оскільки мій дипломний проект переплетений з такими поняттями, як постмодернізм, постструктуралізм, інтертекстуальність та ще купою інших довгих слів, ділитимусь тут цікавими мені статтями, текстами та роздумами.

Розумні люди стверджують, що бувають всякі види читачів: імпліцитний, зразковий, інформований. От ідеальний (зразковий) читач – це той, що здатний простежити за думкою автора і зрозуміти всі натяки, алюзії й підтексти. Наприклад, я прочитала довгоочікуваний роман Софії Андрухович і подумала: “О, гарна книжка про кохання, історію, долю, відносини”. А насправді роман про “життя Австро-Угорщини з погляду постколоніальної свідомості“. Звісно, щоб краще все розуміти треба більше читати, писати й думати. Але я вирішила трохи скоротити цей шлях і дізнатись, що ж кажуть критики (блогери/літературознавці/цікавіменілюди) з приводу тих чи інших книг.

Почнемо з твору, який мене вразив. Певно, його читали всі. Пам’ятаєте, як ще недавно була мода складати списки на зразок “Дешіть книг, які на мене шправили вражіннє”? Так от, у свою десятку я вписала крутезний роман Джона Фаулза – “Колекціонер”.

Історія в історії. Відкриваємо книгу і починаємо читати щоденник одного психа. Хлопчина, певно, завжди був дивакуватим. Проте одна подія перетворила його дивакуватість у рушій руйнування чужого життя. Фредерік Клеґ виграє купу грошей, купує старий заміський будинок, надає підвалу житлового вигляду і викрадає красуню-художницю-розумницю Міранду. Жах? Страх? Так! Чи ми читаємо щоденник Клеґа і починаємо симпатизувати хлопцеві? Так!

Потім настає черга Міранди. Ми читаємо її роздуми. Дівчина – жертва. Вона позбавлена денного світла, можливостей вільно пересуватись, дихати свіжим повітрям. Але Міранда вчиться переносити всі свої емоції в щоденник. Таким чином ми й дізнаємося про сутність дівчини. Як і Клеґ, Міранда закрилась у власному світі, що складається з її думок та переконань. Просто світ Фредеріка прикрашений мертвою красою – метеликами. А Міранда оточила себе розумними людьми і гарними мистецькими творами.

Тож які таємниці приховує текст?

На блозі цього пана можна прочитати таке:

  1. Навіть не надто уважний читач розпізнає у книзі символи: Клеґ колеціонує метеликів (вбиває красу); Міранду ув’язнено в підвалі, тож вона понад усе прагне бачити сонячне світло; майже всі події розгортаються у старезному, просякнутому історією будинку.
  2. Міранда завжди прагне до руху, а Клеґ не сприймає нових ідей. Отже, жінки – прогрес, чоловіки – консерватизм.
  3. Іронія твору полягає в тому, що Міранда сама підписує собі вирок. Клеґ не має схильності ненавидіти Міранду. Проте її постійні прикидання і намагання втекти починають його дратувати.

Неймовірно багато всього у творі побачив Willi Real. На його думку, існує велика кількість перегукувань між “Колекціонером” і оповіданням Едгара По “Серце виказало”, у якому божевільний персонаж заперечує свою божевільність. Це класичний приклад “ненадійного оповідача”. Крім того, не можна не помітити алюзії і на інші твори. Наприклад, на виставу Шекспіра “Буря“, головного героя якої Міранда весь час порівнює з Клеґом. Калібан, син відьми, прагне заселити весь острів спільними з Мірандою нащадками. Наша “колекціонерна” Міранда з самісінького початку боїться, що її зґвалтує Фредерік. Міранда Ґрей стверджує, що гроші та соціальний статус не відіграють для неї важливої ролі. Таким чином, можна помітити алюзію на твір Джейн Остін “Емма”, у якому головна героїня має схожі думки.

My point of view:

+ читаючи роман мовою оригіналу, втішитесь легкості і тому зможете значно покращити свою англійську;

+ гарно проведете час, адже книга справді цікава;

– надто багато описів мистецької частини життя Міранди (можливо, таким чином Фаулз хотів показати зацикленість героїні на власних переживань).

Приємного читання!)

You Might Also Like

1 Comment

  • Макс Березень 8, 2015 at 00:18

    Захотілось почитати))

  • Leave a Reply