Історії Найкраще Лютий 7, 2018

Набридограм, або мій особистий пожирач часу

Сніг робить зимові ранки світлішими. Прокидаючись о порі, коли так не хочеться вибиратись з-під ковдри, дякую за ще один день, а потім роблю найбільшу помилку у світі – беру до рук тоненьку холодну пластину, яка жбурляє мене у життя інших людей. Поринаю у новий вимір, де всіх звати з малої літери та через нижнє підкреслення – інстаграм.

Час почати мою героїчну сагу. Що беремо з собою у цю інстаграмну пригоду? Почнемо з нагрудника, що захищатиме від тонни інформації. Поради, що раніше здавались такими корисними, зараз перетворились у нескінченний потік одного й того ж переказаного на свій лад. Одягну нарукав’я, щоб руки не тягнулись постити коменти в нескінченних гівевеях та суперечливих постах, що приречені на фатальні коментарні битви. Не забути шолом, що захищає мене від думок, що я “недостатньо якась”, дивлячись на причепурені життя, законсервовані в одному кольорі.

Візьму щита, щоб відбиватись від реклами, яка перекочувала з телевізорів у ютуб, з глянцю у блоги, з блогів – прямо у гаманці. Прикинувшись порадою від подруги, реклама тішиться, що її вже не пропустиш, просто зробивши кави на перерві. А може замість обладунків треба просто позбутись подразника?

Кілька днів тому переглядали старі фото. Ось ми на концерті. Стоїмо під парасолею з мокрими ногами та волоссям. Ось святкування дня народження – всі в прищах і з майонезом на столі. Ось відео з коледжу – всі сміються через щось дурне. Ось я вперше познайомилась з найкращим другом мого майбутнього чоловіка. Тоді я поняття не мала, що він стане містером “латаю ваші стосунки”, “переконую то Таню, то Макса помиритись”, “підношу обручки, коли Таня і Макс кажуть так”, “тримаю малого на руках, поки хресна готує крижмо”.

1950s, Susanne Szasz

На тій світлині нашого першого знайомства ми суперсмішні та дитячі. Але вона для мене цінна. Так само, як давні фото мого інстаграму. Пам’ятаєш початок, коли не потрібно було публікувати фоточку кожного дня, бо люди не мріяли стати популярними і отримувати їжу на рекламу.

Коли не потрібно було змінювати малюнок на лате чи фотошопити колір дивану, щоб все підходило до гами профілю. Коли інстаграм був джерелом натхнення, як pinterest  чи weheartit, а не поганою звичкою. Тоді в instagram потрапляла instant / миттєва світлина:

  • момент, який хочеться запам’ятати
  • пейзаж, що змусив сказати “вав”
  • приємний подарунок, емоції від якого хочеться продовжити 

Тому гортати стрічку було так натхненно і цікаво. А зараз це часто просто втомливо. Правду кажучи, я обожнюю розвиток і радію новинкам техніки. Інстаграм буває дуже корисним і надихаючим. Так само, як інші мережі. Але іноді мені так хочеться, щоб все було простішим.

Уявляю, як живу в іншому періоді. Цікаво чи пасувала б я тим часам, коли шрифти були лаконічними? Коли одяг мав строгі лінії та якісні тканини. Коли листа з омріяною відповіддю чекали місяць. Коли життя було справжнішим, а спілкування щирішим.

Хіба не класно йти на танці, а не на дискотеку? Сваритись без 50 відтінків лайки і у знак примирення отримувати винуватий погляд під дверима, а не “вибач” в дірект. Знати, що ти йому подобаєшся, бо він пропустив свою зупинку і провів додому, чи взагалі зробив щось таке, щоб точно припасти до душі, бо так легко загубити тебе у світі, де неможливо просто написати смайлик у приватні повідомлення.

Іноді хочеться відчути шарм інших часів. Коли для того, щоб стати класним письменником, треба просто ним бути – писати кожного дня, вистукувати по друкарській машинці, оббивати пороги видавництв, чути відмову за відмовою, а потім здобути неочікувану популярність та навіть визнання у літературних колах. Коли все було складнішим, все також було і простішим. 

А поки мені не запропонували на рекламу протестувати машину часу, доведеться змінити своє ставлення до часу. Забрати все, що дратує. Залишити тих, що мотивують. Працювати над тим, що в радість. І робити фото. Бо як би смішно я не виглядала на фото n-річної давності, дивлячись на ту світлину через роки, я все одно подумаю “яка ж я тут юна і гарна”.

You Might Also Like

1 Comment

  • Natal Temeh Лютий 8, 2018 at 12:03

    Мій найулюбленіший пост на даний момент *о*

  • Leave a Reply