Стиль життя Липень 20, 2018

ВІдпочинок у Поляниці

Відпочинок у Поляниці з маленькою дитиною.

Коли здається, що все не так. Коли втомилась від рутини. Коли починаєш картати себе за власний вибір. Треба негайно відпочити. Саме тому ми зібрались з думками, запаслись речами і вирушили у невелику подорож. Так розпочався наш відпочинок у Поляниці.

З нами трапились гори. А краще кажучи, просто причесаний типовий будиночок у Поляниці. У студентські роки ми часто їздили відпочивати саме так – цивілізовано і нудно. Яремче, Микуличин, Татарів. З роками змінювались бюджети, смакові вподобання, стосунки і рівень дружби. Але не змінювався той стан спокою, який відчуваєш, видершись на гору чи забрівши до лісу. Коли навколо так зелено, повітряно і щасливо. Коли забуваєш про турботи, стаєш добрішою і кращою.

Зараз вже трохи інший етап. Раніше їздили парами, грали Твістер (показуху, хто я, монополію, є контакт), сміялись з натяків, довго спали зранку, лінувались готувати. Зараз майже вся компанія одружені люди. А ми з Максом навіть з дитиною. І нарешті я можу вставати рано. Завжди так хотіла, але не завжди вдавалось.

Відпочинок у Поляниці з маленькою дитиною.

Тепер Лука будить нас о 7, а то й раніше. Йдемо на вулицю розминатись на зарошеній траві. Йога біля брудного трактора, кава на альтанці з виглядом на гори, сніданок з вівсянки і шоколадного торта. Обіди, вечері, розмови, сміх. Разом з Петею побачили, як хлопець зістрибнув над озером з мотузкою. Вільне падіння, роуп-джампінг. Одразу загорілись бажанням, але сказали собі спершу “ні”. А другого дня знову туди повернулись і таки стрибнули.

Роуп-джампінг у Поляниці.

Це таке круте відчуття. Відштовхуєшся ногою, розправляєш руки ластівкою і падаєш. Хвиля жаху охоплює твоє тіло. Не контролюєш нічого: ні голос, ні думки, ані серцебиття чи висоту. Кілька секунд, що тривають вічність. А потім мотузка натягується знову. Ти кружляєш над озером, вибухаючи сміхом. Емоції переповнюють. Все в роті пересихає від вітру і неможливості забрати посмішку з обличчя. Тебе опускають на землю. Друзі переповідають свої враження від твого стрибка. Ти радієш і відчуваєш, як у внутрішньому bucket list-і загоряється зеленим ще один виконаний пункт.

Всього дві доби з мінімумом мереж і максимумом офлайн спілкування. І захотілось працювати, знову взятись за почате, з‘явились нові ідеї та розвинулись давні. А варто було всього лиш змінити вигляд з вікна. Дякую! 

Відпочинок у Поляниці з маленькою дитиною.

You Might Also Like

Leave a Reply