Суботній вечір. Збирається на дощ. У будинку безлад. Гора попраних речей на підлозі. Інша гора у кошику для прання. Речі купами на різних поверхнях запрошують нових і нових друзів, створюючи візуальний шум.Сміття треба викинути. Посуд помити. Стіл зітхає від слідів сніданку та обіду вчотирьох, двоє з яких діти.Макс сидить на підлозі, придумуючи якусь розвагу для Луки. Лука відштовхує Ясю, бо вона заважає. Яся микається туди-сюди,…
Пхикса і Плакса жили у дерев’яній хатинці на вершечку гори. Звідти було видно все село, кожну хатинку, кожнісіньку травинку, усіх чемних і нечемних. Пхикса любила доглядати за садком, прибирати вдома і читати книжки. Плакса обожнювала плавати у ставку і готувати млинці. Але на це у них було дуже мало часу. Адже вони мусіли слідкувати за порядком у селі внизу гори.Як тільки у селищі знизу якесь…
У пана Томата сьогодні особливий день. Він нарешті повертається додому після тримісячної подорожі світом. Дружина приготувала літній душ. Діти порозсідались на тичці. Всі завмерли в очікуванні. Пан Томат забіг на городчик, кинув валізу коло хатини старої Цибулі, обтрусив кармінові боки, обійняв усю родину і почав свою розповідь.Дітоньки люба, кохана дружинонько… Як же я за вами скучив! Всюди був потрібним, а мені був потрібен лише дім. Лишень…
Дівчина років 35 з густо накрученим волоссям, сильним макіяжем і не по погоді прохолодним весняним платтям біжить у сторону ратуші. Гігантські кучері розвіваються на вітрі. Радість виражає все: затонка сукня, у якій їй не холодно, стук лакованих лодочок, гарячкові погляди то на себе, то на фотографа, то на новоспеченого чоловіка.Чоловік виражає радість не так явно. Губиться біля фонтану та у своїх новеньких штанах на кант.…
Сидиш перед білим листком і дивишся на нього. А він витріщається на тебе. Ти думаєш.Ось як я зараз візьму і всього тебе спишу геніальними ідеями! Ох, як візьму ручку, що залишає розводи. І схоплю тебе за спіраль і гортатиму у пошуках натхнення. А потім поллється ціла книга. Оповідання варте найкращих премій. Ні, краще роман. Ні, неважливо. Просто такий собі незначний бестселер, що принесе мільярди, які…
Сніг робить зимові ранки світлішими. Прокидаючись о порі, коли так не хочеться вибиратись з-під ковдри, дякую за ще один день, а потім роблю найбільшу помилку у світі – беру до рук тоненьку холодну пластину, яка жбурляє мене у життя інших людей. Поринаю у новий вимір, де всіх звати з малої літери та через нижнє підкреслення – інстаграм.Час почати мою героїчну сагу. Що беремо з собою…