Вдих – видих. Розслабся і не хвилюйся. Стоп, мозок же не сприймає частку “не”. Виходить я кажу собі розслабитись і хвилюватись. Вдих-видих. Розслабся і вір у те, що все буде добре.Саме так я кажу собі перед кожною поїздкою. У світі, де ще не було Луки, я теж хвилювалась. Але те хвилювання було мінімальним. А зараз воно змішалось з відчуттям відповідальності. І як тільки з’являється ідея…
Всі говорили, писали, читали про Форум видавців. Я собі думала, що зможу побути у Львові декілька днів. Нікуди не поспішати, піти на всі цікаві штуки, побачити мільйон письменників і критиків…Гарно потусити і накупити книжок.Звісно, все сталось зовсім не так.…